NOWOŚCI WYDAWNICZE Z UKRAINY

WIEK XIX

(publikacje dostępne w Bibliotece PWIN)

Ігор Чорновол Нариси з історії Галичини [Ihor Czornowoł, Zarys z historii Galicji, Lwów 2017] 432 s. Książka zawiera prace z dziejów Galicji, ze szczególnym uwypuklaniem historii poszczególnych regionów historycznych. Autor poczynając od dyskusji dotyczących kwestii zmiany etnonimu narodowego społeczności ruskiej z „Rusinów” na Ukraińców, pisze o sprawach politycznych m.in. o wypływie kijowskiego prof. Włodzimierza Antonowycza na ówczesne kręgi polityczne Austro-Węgier, a nawet na samego cesarza Franciszka Józefa I. Nie stroni także od tematyki XIX-wiecznego życia towarzyskiego i miejscowej obyczajowości. Znaleźć tam można np. informację, jak w pojedynku stoczonym w 1889 r. na lwowskiej Pohulance poseł ukraiński Teofil Okuniewski odciął ucho innemu z posłów Tomisławowi Rozwadowskiemu; jak książęta Sapiehowie marzyli o projektowanym przez kanclerza Ottona Bismarcka tronie kijowskim Królestwa Ruskiego; jak Jan Fedorowicz (gente Ruthenus natione Polonus) bohatersko bronił Warszawy w 1831 r., a potem pisał filozoficzne traktaty, zaś jego syn w Wiedniu wspólnie z Arturem Grottgerem zalecał się do miejscowych panien, a później nie żałował pieniędzy na rozwój ukraińskiego ruchu narodowego. W książce nie brak także informacji o innych galicyjskich osobistościach: o ojcu Walerianie Kalince, księciu Romanowi Czartoryskiemu, Iwanie France. Ihor Czornowoł w swych rozważaniach nie stroni także od współczesności zamieszczając recenzje wydawanych współcześnie książek, ponadto pisząc m.in., jak pewien amerykański prof. filologii klasycznej Daniel Mendelsohn przyjechał do Bolechowa w nadziei na ustalenie, w jaki sposób w czasie Holocaustu zginęło 6 jego kuzynów, a potem wydał na ten temat w 2007 r. w Nowym Jorku znakomitą książkę historyczną. Inna zamieszczona w pracy recenzja dotyczy wydanej po polsku książki Aleksandry Matjuchiny opisującej z wielką swadą, niekiedy ocierając się o komizm, powojenne życie codzienne w radzieckim Lwowie. Książka Ihora Czornowiła ma więc znaczenie dla wszystkich którzy interesują się dziejami Galicji nie tylko w okresie galicyjskim, a także dla biografistów i historiografów tego regionu. Książka dostępna w PWIN w cenie 35 zł.

Ігор Чорновол, 100 видатних львівʼян [Ihor Czornowoł, 100 wybitnych lwowian, Lwów 2020] 443 s. Książka zawiera sto esejów popularnonaukowych o wybitnych lwowianach XIX i XX wieku. Austriacy, Ormianie, Żydzi, Polacy, Ukraińcy, Muzułmanie – których nazwiska wypisane są na tablicach historii i kultury światowej. Znaczna część postaci wymienionych w książce była dotychczas mało znana. Eseje ukazały się na łamach „Gazety Lwowskiej” w rubryce „Ludzie Lwowa” w latach 2004-2008. Książka jest bogato ilustrowana. W publikacji zawarto biogramy takich Polaków jak m.in.: Kazimierz Górski, Stanisław Lem, Zbigniew Herbert, Jacek Kuroń czy Ignacy Mościcki. Książka dostępna w PWIN w cenie 40 zł.

Ігор Чорновол, Українська фракція Галицького крайового сейму. [IhorCzornowoł, Ukraińska frakcja Galicyjskiego Sejmu Krajowego], Lwów 2018, s. 370. W książce przedstawiono jedną z najbardziej jaskrawych stron ukraińskiego parlamentaryzmu, a mianowicie działalność „Ruskiego klubu” Galicyjskiego Sejmu, który był główną trybuną prezentacji nie tylko polskich, ale i ukraińskich interesów narodowych, rozpoczynając od 1861 r. aż do I wojny światowej. Zainteresowani znajdą w książce różnorodne informacje o Sejmie: statystykę, retropolitykę, biogramy 199 ukraińskich posłów (właśnie tylu deputowanych przedstawiało ukraiński naród w Sejmie), wyborcze technologie XIX w., sejmowe karykatury, żarty i poezję, a nawet pojedynki między deputowanymi.

Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847-1859). [Śledczo-nadzorcze sprawy Tarasa Szewczenki. Zbiór dokumentów (1847-1859).] Kijów 2018, s. 880. Spis treści Поет і держава: спроба конфігурації ………..….……………………………………IХ Слідчо-наглядові справи у документальній та археографічній шевченкіані…..ХХХІХ Археографічні засади підготовки видання ..…………………………………….СХIII Скорочення та абревіатури ….……………………………………………………СХХV Слідчо-наглядові справи 1847-1859 …..………………………………………………..1 Перелік документів …………………………………………………………………….3 I. Справа Третього відділення власної й. і. в. канцелярії „Про Украйно-слов'янське товариство”, частина 6: „Про художника Шевченка” (1847-1859; 1862) …39 II. Справа Інспекторського департаменту Військового міністерства за відношенням керуючого Імператорською головною квартирою про призначення на службу рядовим з правом вислуги художника Санкт-Петербурзької академії мистецтв Шевченка за обурливі вірші (1847; 1850; 1856) …………………………………..133 III. Справа штабу Окремого Оренбурзького корпусу про призначення на службу рядовим колишнього художника Санкт-Петербурзької академії мистецтв Тараса Шевченка із встановленням за ним якнайсуворішого нагляду; з листуванням щодо знайдених у нього листів, творів і малюнків, за що його переведено в роти батальйону № 1, розташовані в Новопетровському укріпленні (1847-1852) …….……………….175 IV. Справа Третього відділення власної й. і. в. канцелярії про рядового Шевченка, колезького секретаря Левицького і магістра Головка (1850-1852; 1855) .267 V. Справа Комендантського управління Новопетровського укріплення про прибуття з Уральська рядового Оренбурзького лінійного № 1 батальйону Тараса Шевченка, відданого на військову службу „з політичних злочинців” (1850-1851) ..343 VI. Справа Комендантського управління Новопетровського укріплення про відправлення рядового Оренбурзького лінійного № 1 батальйону Тараса Шевченка до батальйонного штабу в м. Уральськ (1857) …………………………………………351 VII. Справа Канцелярії московського військового генерал-губернатора про рядового Оренбурзького батальйону Шевченка (1857-1858) ………………………..367 VIII. Справа Міністерства Імператорського двору про дозвіл звільненому з військової служби художникові Тарасу Шевченку проживати в Петербурзі для відвідування класів Академії за поданням президента Академії мистецтв (1857-1859) ……………………………………………………………………………………………..377 IX. Справа Канцелярії чернігівського губернатора за відношенням санкт-петербурзького обер-поліцмейстера про встановлення поліцейського нагляду за „призначеним в академіки” Тарасом Шевченком (1859) …………………………….395 X. Справа Канцелярії київського губернатора про встановлення суворого нагляду за прибуттям Тараса Шевченка, який навчається в Академії мистецтв та за успіхи в гравіюванні „призначений в академіки” (1859) …………………………….401 XI. Справа Канцелярії київського військового, подільського і волинського генерал-губернатора про встановлення таємного нагляду за академіком Тарасом Шевченком, який прибув у Київську губернію (1859) ……………………………….417 Додатки ………………………………………………………………………………….427 1. Документи родини лубенського протопопа Якова Оріховського та значкового товариша Лубенського полку Михайла Оріховського (1706-1771), зібрані Тарасом Шевченком під час археографічних експедицій ……………………………………...429 2. Зведений реєстр листів та інших матеріалів, вилучених під час обшуків у Тараса Шевченка у квітні 1847 та у квітні 1850 рр. (кореляційна таблиця, коментарі) ...441 3. Документи до історії архівної шевченкіани (1918-1958) (факсиміле) …….463 Довідковий апарат……………………………………………………………563 Коментарі …………………………………………………………………….565 Анотований покажчик імен…………………………………………………625 Покажчик географічних назв……………………………………………………..659 Перелік архівних справ, рукописів та публікацій документів …………………….665 Перелік використаних архівних і музейних фондів та літератури ………………..671 Зведений хронологічний реєстр документів ………………………………..683